Інституційний репозитарій ТНТУ імені Івана Пулюя: Соціально-психологічні аспекти лідерства в подружніх парах та їх вплив на стабільність відносин

Переживання травматичного досвіду, пов’язаного з війною, може мати довготривалі негативні наслідки для психіки та унеможливлюватиме подальше нормальне життя. Перший – в пам’ять тисячам невинних замучених комуністичною владою людей, другий – в пам’ять МІЛЬЙОНІВ жорстоко вбитих в лоні матері невинних дітей. Важливо те, що про такі розмови ви домовилися скоріше. Так відчуєте обов’язок сказати взаємно про все. Як тільки хтось один почав би з «хочу тобі щось сказати», інший відчуваючи атаку, відразу захищався б. Вкінці-кінців нічого доброго з того не буде. Типи сімейних структур, які визначаються за критеріями батьківства — шлюбу — спорідненості, різноманітні і підкреслюють будь-які властивості, пов’язані з лініями батька або матері.

Як підтримувати здоровий спосіб життя та взаємну підтримку у подружньому житті.

Роз’яснення та поглиблення [цього] вчення, що є покликанням і властивим завданням богословів, має велику цінність і становить особливо цінне служіння для сім’ї та людства. Християнське послання про гідність жінки, на жаль, заперечується впертою настановою, яка трактує людську істоту не як особу, а як річ, як предмет купівлі-продажу, поставлений на службу егоїстичному інтересові та самозадоволенню. Першою жертвою такої ментальності є жінка. Бажані Богом уже в акті створення, https://tarotkard.com/2022/06/21/page-45/ подружжя і сім’я внутрішньо спрямовані до сповнення во Христі й потребують Його благодаті для зцілення від ран гріха та відновлення до свого «початку», тобто до повного розуміння та цілісного здійснення Божого плану. Церква глибоко переконана, що сповнити ті надії, які люди слушно покладають на подружжя і сім’ю, можливо лише через прийняття Євангелії. Нововисвячений священник потребує особливої уваги єпархіального єпископа, який має надати йому належну підтримку.

Першою і провідною історією буде сама притча про блудного сина. Наступним прикладом буде історія про маленьку дитину, якими ми є у своєму духовному житті, які вчаться тільки ходити стежками Господніми. Зовсім інакше, якщо вже домовлено про те, що найбільша любов – це взаємно розмовляти про трудні речі в житті. Так любов буде зростати і змушувати віддячуватись, коли кожен взаємно забирає «тягар іншого».

Батьки мають заохочувати своїх синів з відвагою відповідати на Боже покликання до священничого чи чернечого стану . Родина плекає священниче покликання через приклад пошани до християнських цінностей. Крім християнської родини і парафіяльної спільноти, сприятливим середовищем для зростання покликань є церковні школи та молодіжні організації, які виховують кандидата у вірі .

Поради жінкам щодо розлучення

«Подружжя утворює сім’ю для любові, радості і щастя, але щоб досягти всього цього, потрібно багато трудитися. Чимало думають, що головне одружитися, створити сім’ю, а далі все відбудеться само по собі. Але сімейне життя – це велике мистецтво і подружжя засвоює протягом всього життя, відкриваючи нові й нові грані й можливості.» [2; 187]. Христологічний вимір духовного виховання полягає в містагогії семінариста у пасхальне таїнство Ісуса Христа, що скерована до уподібнення до Христа, Голови і Пастиря Церкви, єдиного Первосвященника.

FAMILIARIS CONSORTIO “СІМЕЙНА СПІЛЬНОТА” – АПОСТОЛЬСЬКЕ ПОВЧАННЯ СВЯТІШОГО ОТЦЯ ПАПИ ІВАНА ПАВЛА ІІ

Однак слід згадати ще один момент, на який має звертати увагу священнослужитель. Церква — це історичне тіло, яке має своє минуле, сьогодення і майбутнє до другого приходу нашого Господа Ісуса Христа. Обов’язком усіх нас є дбати про наше майбутнє, про добрих священнослужителів у грядущих поколіннях. Тому добрий душпастир, вдячний Богові за своє покликання, повинен бути пильним і намагатися помічати у своїй громаді гідних осіб до священничого стану. Крім того, він має заохочувати молодь своєї громади і до монашого життя. Хоча про монашество та його покликання будемо разом, як Церква, особливо молитися і застановлятися у 2010 році, але годі не згадати про обов’язок душпастиря — завжди бути чуйним до Божого поклику серед своїх вірних.

Сім’я – це не ідилія, а творчий процес, в якому треба виконувати певні обов’язки, постійно турбуючись про інших. Все це вимагає скоріше розуму, ніж почуттів, і про це ніколи не треба забувати. Принципи, на яких побудоване подружнє життя, повинні бути настільки міцними, щоб витримати будь-яку життєву негоду. Зважте, що мир і лад у сім’ї для всього вашого життя мають набагато більше значення, ніж взаємини з іншими людьми.

Поделиться ссылкой: